Сьогодні у день народження Великого Кобзаря ми зібралися у Мирненській публічно-шкільній бібліотеці, щоб згадати ще раз про геніальних поетів Лесю Українку (річницю від дня народження якої відзначали у лютому), Тараса Шевченка, а також послухати твори юних поетів Мирненської школи , доторкнутися душею до прекрасних пісень.
Розпочався захід виступом переможниці конкурсу читців поезії Тараса Шевченка в середній віковій категорії Толочик Дарії.
Для перегляду глядачів було запропоновано відеопоезію Лесі Українки, життя якої було піснею, піснею мужності і любові, натхненною думою про Україну.
Як народжується її величність Поезія в юних серцях? Цього ніхто не знає. Звідки беруть учні свої образи? Звичайно, з життя. І нехай немає ще життєвого досвіду, але є уміння спостерігати, помічати ніким не помічене. Досить лише поглянути у вікно. Це підтвердила, декламуючи свої вірші, учениця 8 класу Захарчук Валентина.
Поштовхом до написання віршів служить, на жаль, не тільки світ прекрасного, але й наболілого. Юні поети , намагаючись осмислити сенс буття, сприймають його таким, яким воно є: чарівним і потаємним, іноді жорстоким і не завжди справедливим. З любов’ю до отчої землі починається все: людяність і чесність, гідність і повага до старших, а відтак — відповідальність за долю України. Любов до рідної землі кожен розуміє по-своєму, по-своєму й виповідає це складне, багатогранне почуття учениця 9 класу Прокопчук Наталія, яка зачаровувала глядачів своєю проникливою поезією.
Музика – це теж поезія, це наша з вами душа, думка, сила. Музика веде нас до світу прекрасного. Вона ж, іноді, спонукає нас до боротьби з несправедливістю , брехнею, недосконалістю. Поезія Шевченка не один раз надихала на творчість композиторів різних країн і часів. Присутні залюбки підспівували переглядаючи музичні кліпи на вірші Великого Кобзаря: «Зоре моя вечірняя», «Думи,мої думи», «Реве та стогне Дніпр широкий».
Подих музики й поезії відчуває серцем і душею випускниця нашої школи , студентка Національного універститету «Острозька академія» Ольга Драганчук, в доробку якої понад 200поезій. На розсуд глядачів було презентовано відеопоезію Ольги на вірш «Обійму», яку було знято на теренах Острозької академії.
Захід пройшов в приємній та творчій атмосфері.
Розпочався захід виступом переможниці конкурсу читців поезії Тараса Шевченка в середній віковій категорії Толочик Дарії.
Для перегляду глядачів було запропоновано відеопоезію Лесі Українки, життя якої було піснею, піснею мужності і любові, натхненною думою про Україну.
Як народжується її величність Поезія в юних серцях? Цього ніхто не знає. Звідки беруть учні свої образи? Звичайно, з життя. І нехай немає ще життєвого досвіду, але є уміння спостерігати, помічати ніким не помічене. Досить лише поглянути у вікно. Це підтвердила, декламуючи свої вірші, учениця 8 класу Захарчук Валентина.
Поштовхом до написання віршів служить, на жаль, не тільки світ прекрасного, але й наболілого. Юні поети , намагаючись осмислити сенс буття, сприймають його таким, яким воно є: чарівним і потаємним, іноді жорстоким і не завжди справедливим. З любов’ю до отчої землі починається все: людяність і чесність, гідність і повага до старших, а відтак — відповідальність за долю України. Любов до рідної землі кожен розуміє по-своєму, по-своєму й виповідає це складне, багатогранне почуття учениця 9 класу Прокопчук Наталія, яка зачаровувала глядачів своєю проникливою поезією.
Музика – це теж поезія, це наша з вами душа, думка, сила. Музика веде нас до світу прекрасного. Вона ж, іноді, спонукає нас до боротьби з несправедливістю , брехнею, недосконалістю. Поезія Шевченка не один раз надихала на творчість композиторів різних країн і часів. Присутні залюбки підспівували переглядаючи музичні кліпи на вірші Великого Кобзаря: «Зоре моя вечірняя», «Думи,мої думи», «Реве та стогне Дніпр широкий».
Подих музики й поезії відчуває серцем і душею випускниця нашої школи , студентка Національного універститету «Острозька академія» Ольга Драганчук, в доробку якої понад 200поезій. На розсуд глядачів було презентовано відеопоезію Ольги на вірш «Обійму», яку було знято на теренах Острозької академії.
Захід пройшов в приємній та творчій атмосфері.
Велика подяка співорганізатору цього дійства вчителю української мови та літератури Романович Т.В.
Поет живе не роки – а печалі.
Поет живе не дні – живе любов.
І чим іде в житті він далі й далі,
тим все сильніш кипить у серці кров.
До нових зустрічей в нашій бібліотеці!
Поет живе не дні – живе любов.
І чим іде в житті він далі й далі,
тим все сильніш кипить у серці кров.
До нових зустрічей в нашій бібліотеці!
Немає коментарів:
Дописати коментар