Творчість наших читачів
То радісно, то дивно на душі,
проходять люди за вікном, чужі.
А сиджу, і каву п’ю,
бо пору цю чудесну я так люблю.
Зима метелиця – сніжить,
проходять люди за вікном, чужі.
А сиджу, і каву п’ю,
бо пору цю чудесну я так люблю.
Зима метелиця – сніжить,
І вогник мерехтить яскраво,
Моє серденько вмить же засіяло.
Ялинка, солодощі й герлянди,
усмішки квітнуть, як троянди.
Я страву смачную приготую,
Клубочок щастя подарую.Обернись навколо – там родина.
Твоя могутність, твоя сила.
Зігріватимуть теплом, любов’ю , не пустять в дім печаль з журбою.
А ось вже північ – час настав,
і ти бажання загадав.
Щось тайне й сокровенне,
а може щось звичайне чи буденне.
А ранок вже,нова година.
Незабутня мить, чудова днина.
І подарунків знову повна хата,
Під ялинкою стоять санчата.
Ось ці турботи, то ціла радість,
і кожної людинки – слабість.
Бо свято люблять й поважають,
з року в рік його чекають!
Я обійму тебе міцно, ти не проти?
Я обійму тебе міцно, ти не проти?
Навіть якщо проти, обійму.
Не зупинять ні солдати, ні піхота,
усі моря перепливу.
Я візьму тебе за руку, ти не проти?
Навіть якщо проти, то візьму.
Ми з тобою схожі, патріоти,
переживемо будь яку війну.
Навіть якщо проти, обійму.
Не зупинять ні солдати, ні піхота,
усі моря перепливу.
Я візьму тебе за руку, ти не проти?
Навіть якщо проти, то візьму.
Ми з тобою схожі, патріоти,
переживемо будь яку війну.
Я гляну тобі в очі, ти не проти?
Навіть якщо проти, погляд не відведу.
Порахую в небі всі польоти,
свої зіниці до твоїх зведу.
Я віддам свою душу, ти не проти?
Навіть якщо проти, все одно віддам.
І ніяка скрута й повороти,
не поставлять на коліна перед життям.
Навіть якщо проти, погляд не відведу.
Порахую в небі всі польоти,
свої зіниці до твоїх зведу.
Я віддам свою душу, ти не проти?
Навіть якщо проти, все одно віддам.
І ніяка скрута й повороти,
не поставлять на коліна перед життям.
Драганчук Ольга