Віртуальна виставка «Синьо-жовтий символ України» (до Дня Державного Прапора України)

Наш прапор

Небеса блакитні сяють з глибини,

а пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива,

це знамено рідне —злото й синява.

Прапор наш, як літо, в сонці майорить —

по долині жито, по горі блакить.

Дмитро Павличко

Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

      Українське сполучення синього та жовтого кольорів – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Воно походить від герба ГалицькоВолинського князівства, землі, яку в ХІІІ столітті літописці називали Україною.
    Жовто-синій прапор (із жовтою смугою вгорі) був державним символом Української Народної Республіки (так називалась Українська держава у 1917-1920 рр.). Павло Скоропадський (голова Української держави у 1918 році) змінив порядок кольорів на синьожовтий.
     28 січня 1992 року синьо-жовтий стяг було визнано  Державним Прапором України, що закріплено в 20 статті Конституції України.
   Прапор – це честь держави. Синє небо над золотою нивою – ось який зміст вкладає нині в національні кольори кожен українець.

  Докладніше ознайомитися з історіє українських прапорів і значенням Державного Прапора як символа держави вам
допоможуть представлені видання. 

   Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К. : Право, 1996. – 56 с.
   Стаття 20. Державними символами
України є Державний Прапор України,
Державний Герб України і Державний гімн
України.
   Державний Прапор України – стяг із двох
рівновеликих горизонтальних смуг
синього і жовтого кольорів.

    Андріяшевська, Н. Г. Прапор України / Н. Г. Андріяшевська, К. Д. Маркова //Державні символи України /Н. Г. Андріяшевська, К. Д. Маркова. –Х., 2007. – С. 7-8.

Сергійчук, В. І. Прапори / В. І. Сергійчук // Національна символіка України / В. І. Сергійчук. – К., 1992. – С.31-86.

    Сокол, А. Державний Прапор України ; З історії прапора / А. Сокол, О. Конечна // Моя країна – Україна / А. Сокол, О. Конечна. - Чернігів,
2004. – С.40-41.

Періодичні видання

 
  До питання про національний прапор // Шкільна бібліотека. – 2007. - № 7. – С. 11-16.

   Марченко, О. Є. Державний Прапор України – святиня нашого народу / О. Є. Марченко // Класному керівнику. – 2011. - № 7. – С. 14-15.

   Мельник, Т. М. Державний прапор / Т. М. Мельник // Позакласний час. – 2005. - № 1/2. - С. 40-42.

   Михайлова, Л. Д. Українська держава та її національна символіка / Л. Д. Михайлова, І. М. Кошель // Позакласний час. – 2009. - № 11/12. – С.3-11.

    Московенко, О. С. Державні символи України : усний журнал / О. С. Московенко // Шкільний бібліотекар. – 2011. - № 4. – С. 2-4.
 
    Чернописька, а. М. Державна символіка України / А. М. Чернописька // Шкільна бібліотека. – 2007. - № 12. – С. 140-141.

Вебліографія

   Прапор України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF
%D0%BE%D1%80_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%
D0%BD%D0%B8. – Назва з екрана.

    Кукса, В. В. Історія становлення й утвердження Державного прапора України [Електронний ресурс] / В. В. Кукса. – Режим доступу : http://kpi.ua/flag. - Назва з екрана.

   Історія державного прапору України [Відеозапис] : фільм Національної телерадіокомпанії України. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=0UTX00-hmWI. – назва з  екрана.

                                 Прапор

Прапор – це державний символ,

він є в кожної держави;

це для всіх – ознака сили,

це для всіх ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

синє – небо, жовте – жито;

прапор свій оберігаєм,

він – святиня, знають діти.

                  Прапор свій здіймаєм гордо,

ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже – народом,

українським в Україні.

                             Наталка Поклад